Психологічна служба в освітніх закладах

Організація психологічної служби в освітніх закладах

             Основні завдання психологічної служби системи освіти. Психологічна служба діє у системі освіти для підвищення ефективності навчально-виховного процесу, своєчасного виявлення труднощів, проблем та умов індивідуального розвитку особистості, корекції міжособистісних відносин усіх учасників педагогічного процесу, профілактики відхилень в індивідуальному розвиткові та поведінці. Вона є системою, що спрямована передусім на індивідуальну роботу з людиною з метою максимального виявлення її творчих здібностей та умов їхнього розвитку, формування здорового способу життя, подолання кризових життєвих ситуацій тощо.

Основні вимоги до організації психологічної служби:

застосування специфічних методів і прийомів впливу на поведінку людини, що потребують високого професіоналізму;

висока відповідальність спеціалістів за результати діагностично-корекційної роботи і за ті поради, які вони дають;

анонімність у роботі та необхідність дозованого надання інформації фахівцям різного профілю, батькам, дітям;

робота з людьми, що перебувають у складній життєвій ситуації, у стані дипресії, стресу, внутріособистісного або міжособистісного конфлікту, мають певні органічні чи психічні захворювання, відрізняються від інших нестандартними формами поведінки.

Зміст діяльності служби. Оскільки психологічна служба системи освіти – це служба охорони психічного здоров’я всіх учасників педагогічного процесу, то основним змістом роботи практикуючого психолога та соціального педагога є проблема клієнта, його життєва ситуація. Усі професійні дії працівників служби спрямовані на реконструкцію життєвої ситуації особи, визначення основної проблеми та умов, за яких вона виникла, на реконструкцію життєвого шляху особистості, розробку можливих варіантів вирішення проблеми і розв’язання  життєвої ситуації, здійснення коригую чого впливу на людину.

Професійні дії працівників служби реалізуються у таких основних видах роботи.

Діагностика: соціальне і психолого-педагогічне обстеження всіх учасників навчально-виховного процесу, моніторинг змісту та умов індивідуального розвитку дітей та підлітків, установлення психологічного діагнозу, визначення причин, що утруднюють розвиток та навчання.

Профілактика: систематична робота, спрямована на своєчасне попередження відхилень у розвитку особистості, виникнення конфліктів та проблем у міжособистісних стосунках, на запобігання створенню конфліктних ситуацій у навчально-виховному процесі.

Психологічна експертиза: визначення психічних якостей, здібностей та перспектив розвитку окремої особистості, структури та змісту спілкування в колективі для різних органів управління освітою, оцінка психолого-педагогічної ефективності нових технологій навчання й виховання дітей, підлітків, молоді, оцінка суб’єктивної цінності навчання.

Психологічна прогностика: розробка, апробація та застосування моделей поведінки групи й особистості у різних умовах життєдіяльності, проектування змісту і напрямів індивідуального розвитку дитини та складання на цій основі життєвих планів, визначення тенденцій розвитку груп, між групових взаємин та освітньої ситуації у регіоні, участь у плануванні освітньої політики.

Консультативно-методична допомога всім учасникам навчально-виховного процесу з питань навчання, виховання й розвитку дітей і підлітків, допомога органам державного управління освітою в оцінці професійної придатності педагогічних та управлінських кадрів.

Психолого-педагогічна корекція: здійснення психолого-педагогічних заходів для усунення відхилень в індивідуальному розвитку та поведінці, у міжособистісних та між групових взаєминах, формування адекватної соціально корисної життєвої перспективи, подолання різних форм девіантної  поведінки, алкоголізму, наркоманії тощо.

Соціально-психологічна реабілітація: надання соціальної та психолого-педагогічної допомоги дітям, підліткам, молоді, дорослим, що перебувають у кризовій життєвій ситуації, постраждали від соціальних, природних і технічних катастроф, перенесли тяжкі хвороби, стреси тощо, з метою адаптації до нових умов життєдіяльності, навчання, розвитку.

Психологічна просвіта: підвищення психологічної культури всіх учасників навчально-виховного процесу, роз’яснення змісту роботи і завдань психологічної служби, викладання психологічних дисциплін у навчальних закладах.

Одним із найважливіших напрямків діяльності соціально-психологічної служби у нашій країні, в якій би сфері суспільства вона не була створена, є просвітницька робота серед населення. Даний вид роботи необхідний передусім для того, щоб люди поступово усвідомлювали цілі, завдання і можливості соціально-психологічної служби, дізнаватись, які проблеми вони можуть розв’язати за допомогою психолога чи соціального педагога.

Наступним важливим завданням просвітницької роботи є підвищення психологічної компетентності людей (шляхом як масового навчання, так і індивідуальної роботи) з метою розширення їхніх можливостей самостійно розв’язувати проблеми й конфлікти, що виникають в особистому житті та професійній діяльності.

У зв’язку з цим, наголосимо, що на думку багатьох вчених, у наступному столітті психологічна грамотність людини буде вважатися такою ж важливою і необхідною, як загальна і комп’ютерна.

Ще одним невідкладним завданням просвітницької роботи є підвищення психологічної культури суспільства в цілому, оскільки розв’язання багатьох соціальних проблем, що постають перед усім суспільством ( таких, як наслідки Чорнобильської катастрофи тощо), неможливо без знання і врахування психологічних чинників. Широке значення просвітницької роботи полягає в тому, що будь-яка діяльність служби (діагностика й моніторинг умов та рівнів розвитку особистості, консультативно-методична допомога, корекційна чи психотерапевтична робота тощо) спрямована на психологічну просвіту людей, оскільки певною мірою знайомить їх з особливостями роботи психологів, можливостями психології, її методами і т.д. Вузьке ж значення просвітницької роботи проявляється у цілеспрямованих діях психологів, пов’язаних із поширенням психологічних знань. Типовими формами такої роботи є виступи по радіо, ТБ, лекції, «круглі столи», семінари, виставки літератури, індивідуальні та групові консультації тощо. Важливими умовами ефективності цих засобів є доступність викладу матеріалу, а також орієнтація на актуальні й усвідомлені конкретні проблеми, що цікавлять аудиторію.

Шкільна психологічна служба дбає про психологічну просвіту педагогів, учнів, батьків. Конкретно шкільний психолог чи соціальний педагог повинен:

- знайомити вчителів та батьків з основами дитячої, педагогічної та соціальної психології, а учнів – з основами самовиховання;

- популяризувати і роз’яснювати результати найновіших психологічних досліджень;

- формувати потребу в психологічних знаннях, бажання використовувати їх у роботі з дитиною або в інтересах власного розвитку.

Зважаючи на те, що серйозною проблемою сучасної школи є проблема відхилень у психофізичному розвитку й поведінці дітей, до вказаних завдань слід додати такі:

- проведення просвітницької роботи серед педагогів і батьків ( особливо у початкових класах) щодо причин, проявів і корекції аномалій психофізичного розвитку дітей, здійснення заходів, спрямованих на соціально-трудову адаптацію таких дітей;

- просвіта педагогів і батьків щодо причин появи важковиховуваних підлітків і особливостей психолог-педагогічної роботи з ними.

Типовими формами просвітницької роботи є виступи на батьківських зборах, педрадах, лекції, семінари, бесіди й консультації для вчителів, батьків, учнів. Організовує також зустрічі у школі з юристами, дефектологами та іншими фахівцями.

Зміст та види роботи практикуючого психолога та соціального педагога досить різноманітні, що зумовлює у свою чергу й організацію цієї праці. Кожний спеціаліст служби зобов’язаний складати план своєї роботи на тиждень, півріччя, рік. У плані передбачається лише ті види роботи, на які спеціаліст має дозвіл і відповідну кваліфікацію.

Обов’язковим розділом плану має бути методична робота. Остання потребує виділення не менше восьми годин на тиждень для професійного вдосконалення. Воно може відбуватися у таких формах: участь у роботі методичного об’єднання, читання професійної літератури, самопідготовка та самонавчання, консультації з провідними спеціалістами, методистами, супервізором, надання методичної допомоги своїм колегам тощо. Річне планування передбачає також участь працівника служби у різного роду навчаннях, курсах підвищення кваліфікації, семінарах, тренінгах та ін.

Як правило, працівник служби - незалежно від профілю своєї роботи – планує:

проведення просвітницької роботи з педагогічним колективом у формі семінарів, педрад, психолого-педагогічних консиліумів, консультацій; з учнями – у формі лекцій, виступів, спеціальних занять; з батьками та громадськістю – у формі лекцій, консультацій, виступів;

надання невідкладної психолого-педагогічної допомоги у гострих конфліктних ситуаціях, у ситуаціях життєвих криз особистості, у випадках стихійних лих або технологічних катастроф;

здійснення індивідуального консультування учнів, педагогів та батьків у межах власної компетенції;

участь у психолого-педагогічних консиліумах, різного роду нарадах та експертних групах.

Працівники психологічної служби можуть викладати навчальні дисципліни, що відповідають профілю їхньої підготовки («Психологія», «Психологія спілкування», «Людина і світ», «Етика і психологія сімейного життя»,”ОБЖД” та ін.). або вести факультативи та гуртки.

 

 

 

           

 

Comments